Опис досвіду роботи" ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У ВИВЧЕННІ ГЕОГРАФІЧНОГО КОМПОНЕНТУ"

ВСТУП

Кардинальні зміни, які відбулися у всіх сферах життя нашого суспільства, стали чинниками змін і в освіті. Дедалі виникає питання: «Яким має бути випускник загальноосвітньої школи , будівник майбутнього України?» Сьогодні  він  має бути підготовленим до інтеграції у сучасне суспільство, для якого вступ до Європейського Союзу — велика національна мета. Європейська інтеграція для України:  це шлях модернізації економіки, подолання технічної відсталості, залучення іноземних інвестицій, вихід на світовий ринок. Курс України на Євроінтеграцію має принести наступні результати: демократизація суспільства, захист прав і свобод людини та дитини; введення європейських стандартів якості життя населення та його соціальної захищеності; розширення можливостей стажувань та навчання в державах Європейського Союзу. Процес європейської інтеграції охоплює і сферу освіти, тобто залучення європейських держав до створення загальноєвропейського простору освіти, до Болонського процесу. Шкільна освіта в Україні сьогодні — повинна стати гарним фундаментом для вищої освіти європейського завтра.

Завдяки євроінтеграціїї ми повинні набути нових конкурентних переваг в якості освіти, досягти нового рівня підготовки школярів і водночас гармонізувати нашу освіту, зробити так, щоб ми були зрозумілі Європі, а Європа – зрозумілою нам.

Актуальність досвіду, його практична значимість

Саме тому  випускнику необхідні не тільки і не стіль­ки знання, що постійно слід оновлювати, як високий розвиток різних типів компетентностей: мовної (вмін­ня читати, писати, спілкуватися за допомогою сло­ва); логічної (здатності мислити абстрактно й ло­гічно, аналізувати); просторово-візуальної (здатності мислити образами, відчувати цілісність, орієнтувати­ся в просторі); кінестетичної (здатності оперувати предметами, сприймати на дотик, вчитися через ді­яльність); соціальної (уміння контактувати з іншими людьми, співпрацювати, діяти в команді) і психоло­гічної (здатності усвідомлювати власне «Я», потреби й можливості позитивно ставитись до себе, критич­но й творчо мислити, ухвалювати рішення, володіти собою, ставити цілі й досягати успіху).

Компетентнісний підхід - пріоритетний напрям удо­сконалення освітньої політики в Україні.

Компетентності не суперечать знанням, умінням і навичкам, вони передбачають здатність осмислено їх використовувати. Удосконалення освітнього про­цесу з урахуванням компетентнісного підходу поля­гає у тому, щоб навчити учнів застосовувати набуті знання й уміння в конкретних навчальних та жит­тєвих ситуаціях.

Відповідно до рішень Європейської Ради основною компетентністю на уроках  є комунікативна компетентність, тому що вона забезпечує набуття учнями вміння обговорювати проблеми, доводити власну позицію, виробляти власну точку зору, розвивати критичне і креативне мислення та адаптуватися у  середовищі.   

ТЕОРЕТИЧНА БАЗА ДОСВІДУ

    Методичне підґрунтя досвіду роботи та його практична реалізація спирається на Національну доктрину розвитку освіти, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Концепцію загальної середньої освіти (12-річна школа)», Регіональну програму впровадження  компетентісно - орієнтованого підходу в навчальний процес. 

      Вивчення комунікативної компетентності особистості має як наукове, так і практичне значення, оскільки впливає на успішність порозуміння між людьми, уміння спілкуватися і налагоджувати стосунки. У результаті аналізу досліджень комунікативної компетентності було виявлено, що вона розглядається як: комунікативні знання (Л. Е. Орбан-Лембрик, Л. А. Петровська, А. П. Панфі­лова, О. Г. Коваленко), комунікативні здібності (Ю. М. Єме­льянов, А. П. Панфілова, С. С. Макаренко, B. R. Nancy), комунікативні характеристики (комунікативні риси) (Н. М. Мельникова, В. П. Черевко, Т. Д. Щербан, О. І. Гринчук, А. М. Сухов, А. О. Дер­кач).        Т. Б. Волобуєва зазначає, що «під компетентністю розуміють складну інтеграційну якість особистості, що зумовлює готовність здійснювати деяку діяльність, причому йдеться не про окремі знання або вміння і навіть не про сукупність окремих процедур діяль­ності, а про властивість, що дає можливість людині здійснювати діяльність у цілому».

За 0. І. Пометун, «компетентність людини - це у певний спосіб структуровані (організовані) набори знань, навичок, умінь і стосунків, які дають люди­ні змогу визначити (ідентифікувати) та розв'язувати незалежно від ситуації проблеми, що є характерними для певної сфери діяльності.»

Відтак, можна сказати, що компетентність – це вміння діяти на основі опанованих знань. Розвиток компетентностей учнів неможливий без вживання сукупності освітніх і педагогічних технологій. Життя вносить свої корективи, і в результаті в будь – якого вчителя, складається власна технологія навчання й виховання.

Ідея досвіду. Сформувати усвідомлення необхідності стратегічного курсу Української держави на інтеграцію в європейські та світові структури.

Мета  досвіду. Розкрити значення  освітніх і педагогічних технологій у розвитку компетентностей  на уроках географії.

Завдання дослідження. Аналіз діяльності вчителя і учнів під час використання освітніх і педагогічних технологій, які здатні зацікавити учнів,   активізувати  до вдумливого зважування всіх плюсів і мінусів освітньої євроінтеграції.

Технології реалізації провідної педагогічної ідеї та її компонентів

Географія — всеохоплююча наука, яка включає ряд пов'язаних між собою наук, що вивчають поверхню Землі, природні умови, населення, економічні ресурси. Всі знання про нашу планету треба донести до учнів у такий спосіб, щоб їм було цікаво, щоб вони були впевнені в необхідності цих знань. Щоб досягти високого рівня викладання матеріалу, вчителю необхідно постійно вести пошук різноманітних форм і методів навчання. Любов і майстерність вчителя розкривають сили і можливості кожної дитини, дають радість успіху в реалізації творчих планів під час вивчення географії. Якщо струни душі вчителя і учня звучать в унісон — це поштовх до реалізації великих планів. Здібності учнів — це полум'я,, а творчість вчителя — вогонь, тож разом це — велика сила.

Учитель має так підвести своїх учнів до розуміння тих чи інших по­нять, так підготувати їх до з'ясування суті того чи іншого явища природи і суспільства, щоб учень сам зробив це відкриття, використовуючи набуті знання і свою фантазію.

На моїх уроках учні — активні учасники навчально-виховного процесу. Тільки за таких умов можна чекати від них творчого сприйняття на­вчального матеріалу, інтересу до навчання. Працюючи з дітьми на уро­ці, я намагаюсь приділяти увагу кожному з них, одночасно працюючи з усіма учнями.Класик дидактики Юрій Бабанський говорив: «Урок перш за все — взаємодія вчителя і учня».

«На дверях здібностей написано — штовхни» (Джон Мейсон).

Цей поштовх вимагає від учителя перш за все творчості. Щоб захо­пити дитину предметом та виявити її здібності, на різних етапах уроку застосовую різноманітні інтерактивні технології, які створюють умови для постійної, активної взаємодії всіх учнів для рівноправних, рівнозначних взаємодій учня і вчителя.

Наприклад, на уроках у старших класах викори­стовую елементи технологій: великоблокового ви­вчення (П. М. Ерднієв), інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального процесу (В. Ф. Шаталов). Опорні конспекти порушують основні питання теми, дають можливість побачити логічні зв'язки усередині теми, неодноразово повертатися до вузлових момен­тів, використовувати можливості не тільки слухової, а й зорової, емоційної пам'яті.

На цьому етапі вивчення теми широко викорис­товую метод проблемного викладу. Так, під час вивчення класифікації країн за формою правління та адміністративно – територіальним устроєм, перед учнями ставлю проблему: «Чи поділяєте ви думку деяких фахівців, що ЄС – це приклад сучасної конфедерації?. Знайдіть аргументи на підтримку цього твердження або спростуйте його». Учням пропонується  розглянути теоретичний матеріал, проаналізувати, дати відповідь на питання.

У зв'язку з проведенням державної підсумкової атестації у 9-х класах у письмовій формі та під­готовкою до зовнішнього незалежного оцінювання останнім часом особливу увагу надаю вживанню тестових технологій на всіх етапах вивчення теми. Тому уроки , як правило, закінчуються корегувальним тестом. ( Додаток    )

Уроки корекції та поглиблення знань почина­ються з повторення й аналізу найскладніших мо­ментів теми.

На таких уроках застосовую різні технології інтерактивного навчання: кооперативне навчання, технології навчання у грі, в дискусії. Взаємовідносини «учитель - учень» замінюються взаємовідносинами «учитель - гру­па - учень». Це допомагає підтримувати відпо­відну напругу процесу навчання, знімає проблему дисципліни, створює на уроці сприятливу психо­логічну атмосферу. Процес навчання перетворю­ється на самостійне відкриття учнями вже відо­мих науці знань. Наприклад, порівняння Польщі і Білорусі при вивченні теми «Країни Європи» ( 10 клас), у формі дискусії дає змогу не тільки визна­чити ступінь розвитку економіки, але й спробувати визначи­ти причини вибору країнами певної системи господарювання.

Метаплан – техніка, яку слід використовувати для обговорення важких,   суперечливих питань та розв'язання певного конфлікту. Вона не виявляє правоту одного з учасни­ків суперечки, а дає змогу побачити якнайбільше аспектів досліджуваної проблеми. Головний зміст цієї техніки тісно пов'язаний з завданнями міжкультурної освіти. Розглядаючи таким методом питання інтеграції України в ЄС чи НАТО або співіснування на певній території багатьох релігій, учні самостійно підходять до фундаментального висновку, що не кожна проблема має однозначне рішення.

Одним із важливіших елементів сучасного уроку є перевірка, та актуалізація знань і вмінь учнів, яка передбачає кілька функцій ( навчання, розвиток, контроль, виховання). ( Додаток    )

Тому під час проведення цих  етапів  уроку я застосовую методи:

Географічний диктант. Робота з двосторонніми сигнальними карт­ками (синя — ні, червона — так). Ставлячи перед дітьми запитання і оцінюючи їхні відповіді, візуально досить швидко визначаю рівень за­своєння учнями матеріалу минулого уроку в цілому. При цьому методі роботи працює весь клас одночасно. ( Додаток    )

Картки-завдання — цікавий метод перевірки знань. Вони дають змогу виявити знання всього класу за порівняно короткий термін часу — 15—20 хвилин уроку, спонукає учнів до ретельного вивчення теми, до самостійної навчально-розвивальної, пошукової роботи. ( Додаток    )

Робота з картою. На своїх уроках обов'язково вимагаю від всіх учнів вивчення карти — альфи й омеги географії. Кожен учень отримує власний варіант завдання — контурну карту, в якій цифрами позначені географічні об'єкти, знання яких вимагається Державною програмою МОН України з географії. Учні повинні назвати географічний об'єкт, а в окремих завданнях і дати інформацію про нього.

Використання комп'ютерних технологій.  

Діти візуально за зовнішнім виглядом повинні визначити назву гео­графічного об'єкту, що зображений на мультимедійному екрані. В гео­графії — «краще один раз побачити, ніж сто раз почути». Цей метод цікавий, неординарний дає можливість учням бачити і розпізнавати ті географічні об'єкти, що знаходяться від них на далекій відстані, адже, на жаль, не завжди можна організувати вивчення матеріалу безпосередньо на місцевості.

Сучасний, освічений учитель-професіонал повинен іти в ногу з на­укою, її знахідками, відкриттями, з якими дуже добре обізнані сучасні учні. Тому під час пояснення нового матеріалу застосовую   комп'ютерні технології.

  Основна перевага цього методу в тому, що учні сприймають матеріал не тільки на слух, а й візуально, це дозволяє більш повно викладати матеріал даної теми. Досвід пока­зує, що учні дуже активно і продуктивно засвоюють матеріал того уро­ку, на якому використовувалися комп'ютерні презентації. (Додаток    )

ВИСНОВКИ

Педагогічна професія — особлива. Скільки б не працював, криницю педагогічної мудрості не вичерпати. Особистість кожного учня — не­повторна. І якщо вчитель не хоче стати ремісником, він обов'язково включиться в пошук, щоразу по-новому застосовуватиме свої знання й уміння. Я завжди пам’ятаю слова В.О.Сухомлинського: « До хорошого уроку вчитель готується все своє життя…»